На завершення суботньої частини двадцять шостого туру української Прем’єр-ліги ми стали свідками протистояння поміж командами, які й досі перебувають на межі статусних зон у турнірній таблиці. От тільки київська Оболонь при цьому намагається не опуститись до зони перехідних матчів, тоді як львівські Карпати отримали посеред тижня інформацію, що четверта сходинка таки стане єврокубковою в поточному розіграші, від чого боротьба команди Владислава Лупашка, Полісся та Кривбасу виключно загострилась.

І допоки ми не говоримо про очні протистояння поміж деякими з цих колективів, їм треба було підійти до тих зустрічей без непотрібних утрат очок. Але це дійсно важко зробити в ситуації, коли навпроти тебе суперник, у якого від цих додаткових балів, можливо, узагалі залежить подальша доля наприкінці сезону. Саме тому під час візиту на Оболонь-Арену "леви" й не могли розраховувати на менш важкий поєдинок, аніж відбувся поміж цими командами в першому колі, коли Карпати на домашній Україні перемогли (1:0).

За великим рахунком, десь такий жвавий футбол і є бажання бачити під завісу вихідного дня. На Оболонь-Арені команди в першому таймі не зупинялись ні на мить, і постійно виникала якась загроза біля воріт по обидва боки поля. Десь  Карпати, можливо, і переважали за кількістю подібних спроб загострення, однак господарі поля намагались хоча б не відставати.

Та навіть більше — на дві невикористані нагоди забити для Бруніньйо "пивовари" відповіли власним голом на 20 хвилині, коли передача з правого флангу від Ільїна знайшла на другому темпі Стасюка, а той пробив у лівий кут чужих воріт. Однак тоді команда Лупашка вже набрала оберти, тож їй не було потрібно додаткового часу на те, аби знову розігнатись та зрештою завантажити роботою на повну молодого Дениса Марченка.

Карпати в підсумку за вісім хвилин уже відігрались зусиллями Стецькова, який на дальній стійці замикав подачу кутового з правого флангу, але поцілив у ногу Приймака перед воротами, на рахунок якого й записали цей автогол. А ще за шість хвилин у ворота Оболоні взагалі призначили пенальті, коли Бичек на правому краю власних володінь трохи підчепив ноги Чачуа, але цього цілком вистачило для призначення покарання після перегляду VAR.

Однак найбільш імовірною можливістю вийти вперед за рахунком уже в першому таймі Полегенько так і не скористався, пробивши над лівою дев’яткою, тож усе найцікавіше, у що ми насправді вірили, команди залишили на другу половину гри.

І так воно й вийшло — такий самий динамічний другий тайм промайнув немов на одному диханні. Карпати вже з перших хвилин потягнули м’яч уперед, але Костенко та Очеретько з непоганих позицій своїми моментами не скористались. А потім і Оболонь відкинула суперників від власного штрафного, тож вони мали витримати певну павзу й зайти на нове коло.

Але сталось інакше. На 81 хвилині Черненко таки доставив м’яч до правого флангу штрафного для Таранухи, а партнер потужно приклався повз Кінарейкіна з гострого кута. Проте й цього разу Оболонь остаточно не змогла засушити гру, і вже на 90 хвилині чергова флангова подача гостей завершилась скиданням головою від Квасниці з лівого краю штрафного під удар Ігора у воротарському. Таки прорвало бразильця. Але ця підсумкова нічия гріє душу виключно конкурентам обох команд.

У наступному турі київська Оболонь гостюватиме у рівненського Вереса, тоді як львівські Карпати поїдуть до київського Лівого Берега.

Оболонь — Карпати 2:2
Голи: Стасюк, 20, Тарануха, 81 — Приймак, 28 (авт.), Ігор, 90

На 25-й хвилині Павло Полегенько (Карпати) не забив пенальті (схибив).