Перед останнім туром італійської Серії A Рома опинилась у доволі цікавому становищі, яке програшним для неї точно назвати було неможливо. Бо на початку сезону ми говорили й про зону вильоту для "вовків", тоді як прихід на посаду головного тренера легендарного Клаудіо Раньєрі неначе запустив процес переродження цієї команди. У підсумку, римляни заходили у фінальний вікенд цього сезону з мріями про місце в Лізі чемпіонів УЄФА.

Проте насправді 99% здійснення цього бажання залежало вже не від команди Раньєрі, а від того, як Венеція на власному полі зможе впоратись із туринським Ювентусом із метою власного виживання й водночас завадить колективу Ігора Тудора здобути більшу чи таку саму кількість очок за Рому в паралельній зустрічі.

А тим часом суперником "вовків" був Торіно, і хоча цей матч відбувався на Олімпійському стадіоні Турина, проте гості там могли себе почувати неначе на однойменній арені вдома — тут так само ненавиділи Ювентус через одвічне суперництво двох клубів, а отже спокійно розділяли з Ромою бажання, щоб "зебри" програли аутсайдеру Серії A.

І коли на другій хвилині матчу засвітилась на табло інформація про зміну рахунку в паралельній зустрічі на користь Венеції, то святкували це всі більше, аніж очікували на яскравий початок власне звітного матчу. А він зусиллями Роми таки відбувся — Паредес прикладався з дальньої відстані, але поцілив над воротами, майже одразу, а вже на 15 хвилині Салемакерса на правому фланзі власного штрафного збив Дембеле, після чого Леандро з пенальті пробив у лівий кут.

У сукупності ці два фактори давали Ромі чимало приводів для надії, бо в моменті вона піднімалась на омріяну четверту сходинку. Нехай і ненадовго — Юве потім відігрався, а згодом і вийшов уперед, тож старання римлян знову можна було множити на нуль. Ще й суперники не надто намагались щось вигадувати у відповідь, тож гра відзначалась помірною активністю обох команд.

У другому таймі "вовки" тим не менш знову забили гол, коли подача з правого флангу від Суле на дальню стійку завершилась ударом головою від Салемакерса на 54 хвилині, усі святкували. А потім святкували ще дужче — Ювентус знову пропустив. Натхненна команда Раньєрі при цьому продовжувала атакувати, і навіть забила втретє під завісу протистояння зусиллями Крістанте, проте той отримав вирішальний пас у центрі штрафного з офсайду, у який на лівому фланзі потрапив Анхеліньйо.

Однак кількість голів Роми нічого не змінювала все одно — Юве забив третій гол, який у підсумку став вирішальним у цих перегонах за Лігою чемпіонів УЄФА. Тож команда Раньєрі вже з новим тренером гратиме в Лізі Європи, а Торіно й без того не претендував на місця вище 11 сходинки, так що з трьома поразками поспіль та п’ятьма матчами без перемог загалом команда Паоло Ванолі теж іде у відпустку.

Торіно — Рома 0:2
Голи: Паредес, 18 (пен.), Салемакерс, 53

Торіно: Мілінкович-Савич — Дембеле (Перчун, 60), Маріпан, Мазіна (Валюкевич, 73), Бірагі — Річчі (Лінетті, 72), Казадеї (Гінейтіс, 59) — Лазаро, Влашич, Ельмас (Габелліні, 81) — Адамс.

Рома: Свілар — Челік (Ренсх, 90), Манчіні, Ндіка — Салемакерс (Гуммельс, 90), Коне, Паредес (Бальданці, 90), Крістанте, Анхеліньйо — Суле (Пізіллі, 90) — Шомуродов (Ель Шаараві, 72).

Попередження: Маріпан — Челік