Заключний день поточного сезону української Прем’єр-ліги починався з матчу поміж командами, чиїм можливості для руху в турнірній таблиці були дуже обмеженими й у глобальному контексті не змінювали б нічого в будь-якому випадку. Рівненський Верес завершував кампанію домашнім матчем проти черкаського ЛНЗ, за яким мимоволі вже почала тягнутись слава найбільш миролюбного колективу чемпіонату наприкінці футбольного року.

А як інакше, коли команда Романа Григорчука банально не могла зіграти з будь-яким іншим підсумком, аніж нічия, у останніх п’яти зустрічах. При цьому голи мали місце лише в грі "бузкових" проти луганської Зорі (1:1), тоді як їхня серія без перемог узагалі розтягнулась на вісім зустрічей поспіль, і мала всі передумови для продовження. Однак для цього "червоно-чорним" треба було пересилити себе й знайти мотивацію здобути перемогу, тоді як чотири попередніх матчів вони очок на балансі взагалі не спостерігали.

І оскільки Верес грав усе ж таки перед власними вболівальниками, то не дивно було, що саме команда Олега Шандрука зробила ставку на швидкий м’яч у цій зустрічі та фактично обклала чужі володіння гольовими моментами вже з перших хвилин. Залишалось зробити небагато — заштовхати м’яч у сітку. Але той туди вперто не хотів іти — навіть у поперечину прилітало від удару головою Гайдучика.

ЛНЗ у підсумку чверть години ігрового часу не міг собі й місця знайти на полі, але коли перечекав цей вибух активності опонентів, який так і не призвів до зміни стану рахунку на табло, то вже гості почали атакувати. Доволі прямолінійно, через стандарти, але не менш небезпечно. Особливо, якщо говорити в контексті Муравського та його гри на другому поверсі, після чого Кожухарю двічі довелось політати по кутах власних воріт. Але в першому таймі до забитих м’ячів справа так і не дійшла.

У другому таймі Верес знову спробував одразу захопити контроль над грою, проте втілився цей намір лише в удар Дахновського повз ближню стійку з правого флангу штрафного. Далі заміни Григорчука потрохи почали робити свою справу, і на 73 хвилині черговий стандарт від ЛНЗ таки призвів до забитого м’яча. Авагімян подав кутовий із лівого флангу на дальню стійку, де всі забули про Макуана.

Паралельним ходом команди почали ще й заводитись у боротьбі один з одним, тож гру ми завершували на підвищених тонах. Штовханина була, бійок — не було. Але арбітр Олександр Кальонов трохи цим запалом емоцій захопився, і вже в компенсований час дав сумнівної правомірності штрафний для Вереса на правому фланзі атаки. Але Кльоц свою справу знав — подав на межу воротарського із стандарту, а там так само, як і Макуана до цього, без опіки стояв Сміян. А отже знову ніхто з цієї пари не переміг.

У підсумку рівненський Верес із 36 здобутими заліковими балами фінішував на дев’ятій сходинці, тоді як черкаський ЛНЗ набрав 31 очко та посів дванадцяте місце.

Верес — ЛНЗ 1:1
Голи: Сміян, 90+4 — Макуана, 73

Верес: Кожухар — Куція (Протасевич, 74), Чечер, Вовченко, Шевченко — Кльоц, Кучеров (Годя, 83) — Дахновський (Сміян, 74), Шарай (Лепський, 83) — Степанюк, Гайдучик.

ЛНЗ: Самойленко — Путря (Танковський, 46), Муравський, Драмбаєв, Каплієнко — Наумець (Пасіч, 54), Кушніренко, Нонікашвілі, Беннетт (Благодарний, 81) — Молло (Макуана, 46), Авагімян (Яшарі, 90+2).

Попередження: Вовченко, Куція, Кльоц, Дахновський — Молло, Муравський, Танковський