Останній тур італійської Серії A організатори розтягнули на кілька днів, бо команд тут і досі велика кількість, але існували цілком незалежні один від одного пари команд. Найбільший наголос на кількість поєдинків при цьому зробили на вечір неділі, де вирішувалась одразу і доля зони боротьби за єврокубки, і питання у боротьбі за виживання.

Венеція та туринський Ювентус якраз і належали кожен до окремої з них. Команда Еусебіо Ді Франческо ще сподівалась уникнути вильоту, але для цього треба було на власному полі обіграти колектив Ігора Тудора, який ставив собі за мету виключно участь у Лізі чемпіонів УЄФА в наступному сезоні. А для цього "зебрам" відповідно було треба позбавити мрій уболівальників на Стадіо П'єрлуїджі Пенцо. Драма була гарантована.

І це ж паралельним курсом ще й Рома та Лаціо проводили свої поєдинки, тож коли "Стара Синьйора" пропустила вже на другій хвилині за підсумком завершення на ближній стійці від Філи прострілу з лівого флангу штрафного від Гапса, обидва столичних колективи були неабияк натхненними йти досягати свого у власних матчах.

Однак уже за три хвилини вони отримали повідомлення про те, що потужний удар із зони перед штрафним у виконанні Алберту в праву дев’ятку рівновагу у Венеції таки відновив. Проте вже за кілька миттєвостей надійшла ще одна звістка — захисник Юве зіграв рукою під час спроби обробити високий м’яч перед власним пострілом.

Було помітно, що Венеція цього вечора не просто так вийшла на поле, а із цілком реальним наміром урятуватись у боротьбі за виживання. Проте команда Ді Франческо провалилась посеред першого тайму в обороні, коли воротар Раду не зміг зарадити потужним ударам Їлдиза та Коло Муані з обох боків власного штрафного. А отже й святкового настрою у Роми, яка забила свій гол, та Лаціо, який не відкривав рахунок, одразу поменшало.

І наче повів Юве за рахунком, проте команда Тудора вже відзначалась поганою грою на виїзді неодноразово, тож цього вечора відкриття Америки для нас не сталось. На початку другого тайму Венеція вискочила до контратаки через правий фланг, і рикошет від Савони допоміг прострілу Думбії дістатись центру штрафного прямо під удар Гапсу, який добігав другим темпом до цієї швидкої атаки. Варто було тільки чути, як радісно сприйняли цю новину на Олімпійському стадіоні в Турині всі присутні.

Після цього туринці знову почали почувати себе ніяково на полі, і якби трохи більше вдачі перепало ударам Думбії та Гапса в наступних швидких атаках, то хто знає, чим би все завершилось. Але на 73 хвилині стався ключовий епізод цієї гри — Консейсан прокинув м’яч повз Ніколуссі-Кавілью на лівий фланг штрафного, а той його збив. І тут раптово всі пригадали, якому клубу належить контракт футболіста Спеції.

Поза пошуками конспірології, Локателлі пробив із позначки в правий верхній кут, після чого туринцям тільки те й залишалось робити, що не давати подихати суперникам у їхніх спробах відігратись. І знову ж таки, команда Ді Франческо намагалась тиснути, але коли прийшли новини з Риму про гол Лечче у ворота Лаціо, то всі ці спроби були вже точно марними. Венеція вилетіла, а Ювентус гратиме в Лізі чемпіонів УЄФА.

Венеція — Ювентус 2:3
Голи: Філа, 2, Гапс, 56 — Їлдиз, 25, Коло Муані, 31, Локателлі, 72 (пен.)

Венеція: Раду — Шінгтьєнн, Шверко (Маркандаллі, 77), Канде — Дзербін, Думбія (Орістаніо, 77), Ніколуссі Кавілья, Еллертссон (Марич, 86), Гапс (Перес, 68) — Єбоа, Філа (Гютк'єр, 68).

Ювентус: Ді Грегоріо — Алберту (Вейга, 46), Келлі, Савона — Гонсалес (Веа, 81), Локателлі, Тюрам, Камб’язо (Маккенні, 76) — Консейсан (Гатті, 87), Їлдиз — Коло-Муані (Влахович, 76).

Попередження: Алберту, Гонсалес